ЯК ПРИЩЕПИТИ ДИТИНI ЛЮБОВ ДО МУЗИКИ?
Музика в житті дитини спочатку лише фон, на який не звертають уваги. Адже дорослі вже і не пам’ятають особливості дитячого сприйняття музики, яке полягає в тому, що маленькі дітки музику ніби не чують – вони не реагують на неї, можуть спокійно займатися своїми справами: малювати, гратися. Звичайно, навіть таке пасивне слухання музики залишається у підсвідомості дитини. Але дитині можна допомогти почути музику, щоб її сприйняття було змістовним і обміркованим.
Найпростіший спосіб – це потанцювати або помарширувати під ритмічну музику, разом з сестричкою, або з улюбленою іграшкою! Другий спосіб – це зацікавити дитину. Для прикладу можна провести гру «На що схожа музика?» Тоді дитина спробує вгадати, що вона почула в мелодії: шум дощу, шелест листя, спів пташок. Для цієї гри підійдуть такі програмові твори: «Пори року» П. Чайковського та А. Вівальді. П’єси, які не мають певного сюжету, по – своєму корисні тим, що з часом дитина зможе вигадати до неї свою історію, і навіть намалювати до неї малюнок. Улюблена музика може стати чудовим обрамленням дня, супроводжувати сон дитини, слугувати фоном для занять. Але дуже важливо не «перевантажити» дитину музикою, не втомити дитину.
Поступово дитина звикає до життя під музику, що звучить ніжно, мелодійно, якісно. Дитина починає розрізняти відтінки та окрасу мелодії, її світ збагачується, а почуття – стають виразніші. З часом, коли дитина навчиться з задоволенням слухати музику, більш ніж 30 хв., можна влаштовувати домашній концерт: відкласти всі справи, гарно вдягтися, створити атмосферу справжнього свята. Самі «активні слухачі», років в 5 – 6 вперше потрапляють на справжні концерти. Але багатьом діткам до вподоби музикування в домашніх умовах. В решті – решт, де, як не вдома ми можемо сміливо пострибати на дивані чи потанцювати під улюблену пісню!
Звичайно, було б дуже чудово, якби у вашому домі була можливість слухати живу музику(фортепіано, скрипка, гітара). Деякі інструменти, найпростіші, може залюбки освоїти ваша дитина(сопілка, барабан, металофон) До речі, один з самих казкових звуків можна відтворити за допомогою гітари та жменьки рисової крупи. Якщо повільно висипати рисову крупу на струни лежачої гітари, вона створить тихий і надзвичайно казковий дзвін! Вашій дитині сподобається! Музикуйте і експериментуйте!
Використання українських народних пісень, поспівок у навчанні дітей співу
Спів - основний засіб музичного виховання. Він найбільш близький і доступний дітям. Діти люблять співати.Спів сприяє розвитку мови.У процесі співу в дітей розвиваються музичні здібності: музичний слух, пам'ять, почуття ритму. Тому співові потрібно приділяти якомога більше уваги в повсякденному житті дитини, і це мають змогу робити батьки.
Особливе місце та значення в розвитку співу та співочих навичок дитини має посідати український народний фольклор, а точніше сказати українські народні пісні, поспівки, забавлянки, співаночки, потішки, хороводні пісні.
Українська народна пісня є унікальним явищем у світовій культурі. Вона вражає розмаїттям жанрів, стилів, глибиною змісту, незбагненною й незрівняною за своєю красою й простотою поезії. Бо ж недарма народна пісня творилася протягом тисячоліть, а отже пройшла такий відбір, якого не знав жоден музичний жанр.
Для того щоб повноцінно розвивати співочі навички дітей і навчити дітей співу пісня повинна звучати не тільки на музичних заняттях, а й під час ігор, на прогулянках, входити в дитяче життя дома. Це стає можливим, якщо мама і тато люблять пісні, співають разом із дітьми.
Батьки повинні знати яке значення має спів для дитини, які пісні потрібні для певної вікової групи, самі правильно й виразно співати дитячі пісні.
Виразність, м’якість, наспівність звучання мелодії – важливі вокальні навички. Легше співати ті пісні, в тексті яких зустрічається більше голосних звуків. Тому перевагу потрібно надавати народним пісням.
Якщо діти співають неправильно, потрібно вказати на помилку, самому заспівати цей фрагмент. Потім запропонувати дитині заспівати пісню.
Виховуючи у дітей любов до співу, необхідно розвивати бережливе ставлення до нього, не дозволяти співати крикливо , не доспівуючи текст. Якщо спів переходить в пусту забаву, необхідно зупинити дитину, зробити зауваження й надати приклад правильного співу. Тоді дитина ніколи не буде байдужа до пісні.
Інтерес батьків до музики виховує дітей, його щирість у почуттях, узгодженість дій з музичним керівником – основні умови, які дають позитивні результати . Пісня повинна «жити» в дитячому садочку, і в кожній родині.
СПІВАЙТЕ ДІТКАМ ПЕРЕД СНОМ
«Котику сіренький...» Скільки теплих і ласкавих слів знаходить матуся, заспокоюючи свою дитинку. Скільки любові і ніжності у колискових піснях!! Малюк, ще не вміючи розмовляти, не розуміючи жодного слова, почувши колискову одразу заспокоюється, затихає, засипає! Саме колискові пісні вважаються першими в житті вашого малюка, вони сприймаються з магічною силою, тому що співає їх найрідніша в світі людина – матуся!
Ритм колискових зазвичай відповідає серцебиттю, ритму дихання матері і малюка, відіграє важливу роль у духовному розвитку дитини. Саме завдяки колисковим, дитина отримує перші уявлення про навколишній світ: тварин, пташок, оточуючі предмети.
Коли дитина підростає, їй співають колискові казкового змісту, в текстах яких вирішуються психологічні питання. В багатьох колискових піснях перед дитиною розвертається перспектива про його майбутню самостійність. Таким чином, колискові дають дитині уявлення про навколишній світ, знайомить з головними принципами побудови світу.
Але найголовніше в колискових – це материнська ніжність, любов, що надає впевненості кожній дитині. Пісні показують, що життя прекрасне, але в теперішній нелегкий час, почуття захищеності для дитини дуже важливе, адже наш світ складний і непередбачуваний!
Дуже важливе і саме спілкування матері і дитини! Чудово, якщо у вашій сім’ї зберігаються традиції, як спів колискових, читання казок перед сном, задушевні розмови про головне! А сон, як відомо, дається людині не тільки для відпочинку, а й для глибинної обробки тої інформації, яку отримала ваша дитина на протязі дня. Довірливі відносини, які виникають в моменти такого спілкування, відіграють важливу роль для дитини не тільки ясельного віку, а й надалі, коли дитина дорослішає! І навіть тоді, коли ваша дитина подорослішає, вона буде знати, що у нього є та людина, яка його завжди вислухає, зрозуміє, підтримає, з якою так приємно спілкуватися просто покласти голівку на плече.Співайте діткам! Не соромтесь! Адже саме ви – найкращий співак і приклад для своєї дитини.
Рученьки, ніженьки, Лагідні очі!
Спокійної ночі! Скінчилася гра!
Рученьки, ніженьки, Спокійної ночі! Спати пора!
Котику сіренький, , Дитя буде спати,
Котику біленький, Котик воркотати,
Котку волохатий, Ой на кота воркота,
Не ходи по хаті, На дитину дрімота!
Консультації для батьків з музики
| | Розвиток креативності у музичній діяльності дошкільників «Познание мира чувств невозможно без понимания и переживания музыки, без глубокой духовной потребности слушать музыку и получать наслаждение от нее» В. Сухомлинский У структурі людських художніх смаків музика займає перше місце випереджуючи інші види мистецтва. Вона виступає як самостійний вид, або є компонентом багатьох інших синтетичних видів мистецтв, формує середовище, створює унікальні умови для людського суспільства сприймати прекрасне в житті і мистецтві, допомагає людині стати чуйною, впливає на всі риси її психіки – уяву, почуття, мислення, волю, здібності. Музично-естетичне виховання спонукає до виявлення і розвитку спеціальних здібностей, які називають креативними. Б. Теплов в своїй книзі «Психологія музичних здібностей» підкреслював, що точніше було б обговорення не загальних і спеціальних здібностей, а загальних і спеціальних випадків обдарованості, до яких він відносить креативність. Креативність – це сукупність тих особливостей психіки, які забезпечують продуктивні перетворення в діяльності особистості, розвиваючись і поєднуючись з її ведучими мотивами і проявами як здібність до продуктивних змін. Для творчої особистості характерні яскрава саморегуляція сприйняття, Її направленість на вирішення будь-якої проблеми або завдання, високий рівень зосередженості, здібність сприймати неточності, відхилення, незвичайність і унікальність властивостей об’єкту, здібність помічати зв’язки між ознаками, яких формально не існує, здібність сприймати комплексно, помічаючи головне, істотне вміння звільнюватись від фіксованої установки, сприймати самостійно і об’єктивно. Креативна людина легко помічає і пам’ятає багатозначність слів, підтексти речень і часто сама знаходить нові значення і трактовки, демонструючи свою спостережливість і фантазію, що характерно для музично-виконавчої творчої діяльності. Найбільш яскравим і типовим проявом творчості є уява і фантазія які в творчих особистостях відрізняються незвичайністю, неадекватністю, фантастичністю і образністю. Креативній людині характерний високий рівень емоційності. Виховання особистості духовно багатої, нестандартно мислячої, яка має високий потенціал і високу культуру – одна з актуальних і складних проблем сучасної педагогіки. В педагогічній теорії і практиці значимість виховання емоційно творчої культури підтверджується дослідженням емоційності і креативності дітей. Вивчення природи дитячої творчості виявило, що розвиток творчої активності іде в тісному взаємозв’язку з розвитком емоційної сфери. Зароджуючись в ранньому дитинстві творчі здібності і естетичні емоції інтенсивно розвиваються в період від трьох до п’яти років. Як показують дослідження після п’яти років при неправильній організації педагогічного процесу спостерігається спад у розвитку емоційної сфери, що призводить до зниження пізнавальної і творчої активності дітей. А тому необхідно особливу увагу приділяти вихованню емоційно-творчої культури старших дошкільників у музичній діяльності. Успіх такого виховання забезпечується комплексом педагогічних умов, в які входять: розширення емоційного поля дошкільників, збагачення емоційного досвіду дітей, виховання емпатійності, створення креативних ситуацій, які сприяють творчому самовираженню дитини в процесі співтворчості педагога і дітей. Ці умови успішно досягаються під час слухання музики на інтегрованих музичних заняттях, які містять в собі різні види діяльності дітей. На цих заняттях діти займаються з великим бажанням, вдумливо слухають музику, яскраво висловлюються про неї, передають своє враження в різних видах художньої творчості. Найулюбленішими є заняття на яких слухання музики поєднуються з творчим малюнком. Мета таких занять – втілення дітьми в малюнках музичних вражень, переживань, пов’язаних з прослуханою музикою. Чим глибше і точніше відчуває дитина музику, тим цікавішим і більш різнокольоровим буде її малюнок. До малювання можна приступити лиш тоді, коли діти добре знають музичний твір, глибоко відчули його настрій, накопичили слухові та зорові враження. Зазвичай такі заняття починають проводитись з п’ятого року життя, так як діагностичне обстеження дітей молодшого дошкільного віку показує, що кольоро-слухові асоціації виникають у дітей саме у цьому віці. Деякі діти розгублюються, запитують: «А що малювати? Якою фарбою? А я правильно малюю?» Вони чекають конкретного завдання, зразка, постійного контролю. Дітям пропонується намалювати те, про що розповідає музика. Дуже ефективними є спільне розглядання і обговорення малюнків. Діти дуже швидко помічають, що між настроєм музики і кольором є емоційний зв’язок. Наприклад, радісна музика найчастіше пов’язана за використанням яскравих фарб, сумна - з темними тонами, лагідна – з ніжними відтінками і т.д. Діти п’ятого року життя якби «граються» фарбами, змішують їх, отримуючи різні відтінки, порівнюють з музикою, яка звучить в цей час – навчаються «бачити музику» і «чути живопис». Вони з нетерпінням чекають цих занять, почувають себе на них вільно, невимушено і радісно. Музика супроводжує малювання емоційно підтримуючи дітей, малюнки дітей вражають своєю фантазією, вигадкою та уявою. Не можна не згадати про роль театралізованої діяльності. Розвиток творчих здібностей дитини засобами театралізованої діяльності – це розвиток творчої особистості, також розвиток креативного інтелекту. З цієї точки зору, слід відмітити можливий внесок театральної діяльності актуалізації двох можливих потреб, які в дошкільному віці направляють розвиток особистості дитини: потреба нових вражень і потреба самоствердження. Перша проявляється в допитливості, стимулює розвиток сприйняття, мовлення, мовлення, мислення, уяви. Друга стимулює особисту активність дитини, фантазію, зміну оточення, прагнення отримати схвалення від дорослих. Посиленому розвитку дитини буде сприяти її спільна вдало організована діяльність з дорослим. Таким чином, організація театралізованої діяльності буде сприяти інтеграція всіх сфер духовної життєдіяльності дитини: емоційної, вольової, пізнавальної. Основний напрямок нашої роботи з дошкільниками – розвиток творчої особистості через синтез мистецтв. Ми з’ясували, що саме естетичне виховання дозволяє вирішити головне завдання розвитку: формування емоційної сфери дитини, яка є основною сферою психічного розвитку дошкільників. Наша мета – прививати дитині гарний смак, надаючи перевагу класичній музиці. Театралізована діяльність – важлива частина нашої роботи. Дитячий театр у нас музичний, в ньому багато рухів, дій. Ми вважаємо, що чим раніше в різних ролях себе спробує дитина «на сцені» нашого театру, тим простіше їй буде почувати себе «на сцені» життя. В репертуарі театру дитячі опери, музичні казки, театральні вікторини, інсценівки, поезії і прози, театралізовані ігри концертні програми. Завдання вихователів, музкерівника, керівників студії та гуртків – забезпечити участь кожної дитини у виставі, опері або конкурсній програмі. Робота всього колективу націлена на виявлення здібностей дітей і створення умов для реалізації їх творчого потенціалу. Одним з видів театралізованої діяльності є організація вистав лялькового театру за участі дітей. Ляльковий театр розважає і виховує дітей, розвиває їх фантазію, вчить співпереживати, створює відповідну емоційну атмосферу, підвищує впевненість дитини у собі. Для того, щоб перетворити театральні заняття в захоплюючий творчий процес, необхідно органічно поєднувати естетичне виховання з розвитком практичних навиків роботи з лялькою. Цьому навчаємо на спеціальних заняттях, нами розроблені і включені в театральні заняття етюди, які розвивають мову, міміку, жести, емоції дітей. Великий практичний матеріал (лялькові вистави, театралізовані дійства) допомагає педагогам і батькам цікаво провести ранки, розваги, сімейні свята вдома і в дитячому садку. Нова програма « Я у Світі» орієнтує педагога на залучення дитини в процес спілкування з музикою на основі різних видів музичної діяльності: сприйняття, виконавства, творчості. Вирішенню найважливіших завдань програми - пробудити творчу активність дітей допомагають музичні ігри-імпровізації, в яких дитина набуває досвід музичних переживань, реалізовує потребу в художньо образному засвоєнні вражень навколишнього життя. Отже, музичну гру можна визначити як духовно-практине дійство, направлене на задоволення потреб дитини в пізнанні навколишнього світу і особистого «я» на мові художніх образів. Старші дошкільники осмислено приймають участь у створенні ігрової ситуації, виконанні ігрових правил, які сприяють вирішенню поставлених завдань. Участь дошкільників в музичній грі-імпровізації вимагає якісних змін розумових процесів, більш високого рівня музичного сприйняття, вмілого використання, наявного життєвого та музичного досвіду. Отже, використовуючи на музичних заняттях різні форми роботи ми намагаємось досягти єдиної мети – виховувати цілісну творчу особистість.  | |
